Кора вербі 50 г

• понос, дизентерія;
• диспепсія;
• суглобний ревматизм;
• цистит;
• захворювання печінки та селезінки;
• нервове збудження, мігрень, невралгія;
• флебіт;
• ангіна;
• стоматит, гінгівіт, пародонтоз

В народній медицині кору верби вживали внутрішньо як в’яжучий засіб при проносі, дизентерії, диспепсії, як  протизапальний та жарознижуючий засіб при подагрі, суглобному ревматизмі та пролежнях, при різних кровотечах, захворюваннях печінки та селезінки, циститі, захворюваннях шкіри, плевриті, при нервовому збудженні, мігрені, невралгії, маточних кровотечах.

Відвар з кори верби білої також застосовували зовнішньо – при підвищеному потовиділенні, флебіті, для загоєння ран, для зміцнення волосся, для полоскань при ангіні, стоматиті, гінгівіті, пародонтозі.

Способи приготування:

Відвар кори:
15 г на 200 мл окропу, приймати по 1 столовій ложці тричі на день;

Настій кори:
1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоювати до охолодження, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 4–5 разів на день;

Настій для ванн:
1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настояти 8 годин, процідити (при гіпергідрозі);

Міцний відвар кори використовують для полоскань, промивання ран та ножних ванн.