Корінь Валеріани

• мігрень;
• істерія;
• невроз;
• безсоння;
• гіпертонія;
• стенокардія;
• епілепсія;
• психічні розлади;
• хронічні головні болі;
• хронічні застої жовчі;
• метеоризм;
• гельмінти;
• параліч;
• рани прямої кишки;
• інтоксикації;
• клімактеричні розлади;
• хвороби горла;
• плоский лишай;
• висипи;
• лупа;
• надмірна вага, ожиріння

Корінь валеріани має заспокійливу дію на центральну нервову систему, покращує діяльність серцево-судинної системи, знижує артеріальний тиск, проявляє слабку жовчогінну дію, посилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Валеріана має гіпотензивну та спазмолітичну дію, застосовується при гіпертонії, кардіоневрозах, стенокардії.

Нервові розлади – одна з основних сфер застосування препаратів валеріани (істеричні та епілептичні припадки, м язові судоми, невралгічні болі, неврастенія та інші психоневрологічні порушення).

Кореневища валеріани стимулює відділення жовчі та секреторну функцію залозистого апарату ШКТ, регулює роботу серця і судинної системи, стабілізує судинорозширювальні ефекти при стенокардії

Валеріана ефективна для схуднення і застосовується в комплексній терапії ожиріння. Служити анорексигенним засобом. Знижує апетит, пригнічує відчуття голоду і заспокоює. Коріння діє і як глистогінний засіб. Під час дієти п'ятому ють склянку настою перед їжею або замінюють ним прийом їжі.

Валеріана додатково застосовується при паралічі, ранах прямої кишки, інтоксикації. Її використовують зовнішньо для поліпшення зору (промивають очі), як антибактеріальний і протизапальний засіб при хворобах горла (полоскання), лікують червоний плоский лишай та епілепсію за допомогою ванн, міють голову від головного болю.

Кореневища валеріани допомагає позбутися підвищеної чутливості шкіри, висипів і почервонінь. Покращує колір обличчя, зменшує блідість. Настій використовують від випадання волосся, лупи, для відновлення структури волосся, попередження ранньої сивини.

Спосібі приготування та рецепти при лікуванні певних хвороб:

Спиртова настоянка: сухі кореневища і коріння валеріани залити 70%-ним спиртом, настоювати тиждень і процідити. Приймати по 15-20 крапель 3-4 рази на день. Настій зберігати у темному місці.

Водяний настій (при вегетоневрозах, порушенні сну, прискореному серцебитті, головних болях, м язових судомах, відчутті тривоги): 10 грам подрібнених коренів залити склянкою окропу. Настоювати на водяній бані півгодини, потім в закритому посуді ще 1,5-2 години. Приймати по 1 ст. ложці до чотирьох разів на день.

Настій (при серцевих захворюваннях, тахікардії, порушеннях в системі коронарного кровообігу): 1 ст. ложку кореневищ залити в термосі однією склянкою кип’ятку, настоювати 8 годин. Курс лікування - два місяці, (перші два тижні настій приймати по три столових ложки, наступні два тижні — по дві столові ложки, а далі по одній). Приймати настій тричі на день. 

Холодний настій: 1 ст. ложку подрібненого кореня залити склянкою холодної кип’яченої води, настояти 8 год і процідити. 

Чай: 2 ч. ложки подрібненого кореня залити 0,5 л киплячої води і 10 хв. настоювати в закритому посуді. Ефект застосування такого настою буде сильніше, якщо вживати його свіжозавареним.

Підвищена збудливість: 1 ст. ложку коренів висипати в термос, залити 1 склянкою окропу, настоювати 4-6 годин. Приймати по одній столовий ложці настою 3-4 рази на день Можна приймати порошок з кореня валеріани в дозі 1-2 г 3-4 рази на день на голодний шлунок.

Захворювання кишково-шлункового тракту, хворобливі менструації, клімактеричні розлади: 10 грам коренів залити 300 мл води. Тримати на малому вогні 15 хвилин, охолодити. Випити протягом дня за 3-4 рази.

Серцеві неврози, кропив'янка янка, екзема, нейродерміт:Залити 1/2 столових ложки коренів 250 мілілітрами окропу, настояти в термосі протягом шести-восьми годин. Приймати по одній столовий ложці до трьох разів на день.

Протипоказання:

Ентероколіт, індивідуальна непереносимість, тромбофлебіт.

50 г -